Андорра - їжачками в тумані ;-)

Я багато чула про це диво, оточене Піренеями, що стало моєю 23-ою відвіданною країною. Айєєєєєє!!!

Гмммм, ну як країною... Мені важко зрозуміти, коли країною керують дві інші: Андорра очолюється президентом Франції та єпископом Уржельським. Мова - каталанська, кухня (судячи з бачених ресторанів) - теж каталанська, корінних андорців - менше третини населення.

Що ж тоді лишається?..

На під'їзді до Андорри зі сторони Франції ми носом зачуяли прохолоду, але краєвиди не віщували жодних нєжданчіків.

Проте, про перетин кордону ми здогадались з кардинальної зміни пейзажу...

Правду кажучи, мене злякала перспектива "висадки" на ці землі. Але хто не ризикує... Та й де ще в травні можна побавитись в сніжки? ;-)

Перші враження від столиці країни - суперечливі. Усі досі бачені гірські містечка були тихими та затишними. А тут цивілізація розгулялась на повну!

 

Можливо це лише плюс для зимового сезону, коли накатавшись, потрапляєш до міста, що може виконати будь-які твої сучасні забаганки, особливо щодо tax free shopping... Ціни в Андоррі й справді тішать. На шоппінг в нас часу не було, але можемо судити з вартості пального, що еквівалентна українській ціні ;-)

Але для мене контраст між сучасним містом та горами був надто різким.

Тож, я була щиро і приємно здивована історичною частиною міста - Barri Antic. Якихось кільканадцять квадратних метрів, але вони принаймні заспокоїли душу, що прагнула свята ;-)

Найстаріша будівля столиці - церква св. Стефана

Саме з цієї місцини і панорама сучасного міста виглядає прийнятно, й гірськими краєвидами можна нарешті поласувати.

Не можу сказати, що я була в захваті як від міста, так і від країни, але дуже кортить відвідати її за лижного сезону, щоб остаточно вподобати або остаточно розчаруватись. Хоча... гірські лижі - то таке важливе (с). Боюсь, що результат цієї суперечки передбачуваний ;-)

19.05.2013

Medvedyk