Шукати в цьому блозі

четвер, 7 червня 2012 р.

Euro 2012 - Свято наближається, Свято наближається....!!!!

Хіх, адже ми всі цього чекаєм, пра? ;-)
Євро відбувається в Польщі та Україні, але бачили б ви зара Голандію!!!
Я почуваюсь, ніби повернулась до часів Помаранчевої революції... Отак голандці готуються до вболівання:



Оранжевое небо, оранжевое море,
Оранжевая зелень, оранжевый верблюд ...








А отак, на жаль, безрезультатно ми вболівали і за Нідерланди і за неньку:





На днях я освідомила, що в певні періоди життя мені вдалось відвідати усі міста-господарі Євро-2012. От спогади і нахлинули...

Спочатку щодо наших сусідів.
Моєю першою поїздкою до Польщі - була поїздка на спільну україно-польську постановку дитячого мюзіклу "Пінокіо" у Варшаві. На жаль, усі знимки були не в цифровому форматі, а з відсканованих маю лише одну:


То з варштатів, котрі проходили паралельно з постановкою. Такі малі були і ржачні :-) Хоча саме тоді змогли відчути себе зірками. Навіть не знаючи польської мови, нам з Василинкою виділили по ДВІ ролі, одні з котрих були улюблені з дитинства персонажі - Кіт Базиліо та Лисиця Аліса. Вистава згодом відбулась у найбільшій залі Варшави - палаці Конгресів, за присутності тодішнього мера Варшави - Леха Качинського.

Отак от в мене "зав'язалась" міцна дружба з Польщею.
До прикладу, завдяки щорічним здибанкам спільноти з Тезе, ми з малою стрічали новий 2009 рік в Познані:


Дорогою додому зазирнули й до Вроцлава:


Хоча перше знайомство з Вроцлавом в мене відбулось також завдяки театру "Під мостом" у 2007 році, коли ми приймали участь у знову ж таки спільній німецько-польско-українській постановці. Найбільше мені тоді запам'ятався "Японський сад". Він направду унікальний:



А сама постановка, як і варштати, були якісь "дивакуваті", хоча завжди цікаво зазнати техніки іноземних майстрів. 


І останнім відвіданим містом був Гданськ. Я була приємно здивована, оскільки ніколи не чула нічого про те місто, а воно виявилось дійсно вартим уваги. Особливо зачепила набережна:


Щодо неньки, то почну певно від найбільш розчаровуючого - Донецьку. Хоча я й не покладала надій на якісь особливі враження від тих відвідин. Суто промислове місто. Файно, що то ми їздили нашою "квк командою мех-мату" - ржачно звучить, нє? ;-) Приємно здивувало лише те, що побратими з донецького мех-мату нас стріли атлічно і навіть намагались спілкуватись з нами українською, хоча окрім них ніхто такими "подвигами" не відмітився. 

Харків - був відвіданий двічі завдяки балету (нам довелось шифруватись тоді під шоу-балетом "Рокс"), коли ми захищали славне їм'я Західної залізниці на огляді творчості усіх підрозділів укрзалізниці - то звучить гордо :-)


Київ... Навіть важко підрахувати точну кількість відвідин: то суто задля розваги, то в якості вболівальників "Набли", то на футболи, то по відкриття візи. Але єдине місце, котре полюбляю в Києві - то Андріївський узвіз - маю традицію відвідувати його кожного разу:


Ну а про Львів - то й мови нема...

Отож, вболіваймо за Україну !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Ну..... на крайняк за Голандію :-)

Medvedyk



Немає коментарів:

Дописати коментар