"На зорі - місто рожеве, на яскравому сонці - червоне, в сутінках - лилове" - Toulouse

Про Тулузу я вперше прочитала в романі "Анжеліка" (простіть блондинку за слабинку ;-)). І з тих пір я уявляла собі це місто схожим за шиком до Парижу, а за атмосферою - на південь Франції... Марсель, наприклад. Погуглити я чомусь не додумалась ;-)

Але й потрапили ми сюди зовсім випадково - дорогою з Андори (http://poljusy.blogspot.nl/2013/07/blog-post.html) до нашої льотної бази Каркассон (http://poljusy.blogspot.nl/2013/08/carcassonne.html) в нас лишалось кілька вільних годин...

А виявилось, що єдина спільна риса трьох міст - купи сміття та безхатченків. І усе це в обрамленні будинків виключно з червоної цегли. Особисто мені це не заспокоювало погляд.  

Зате, кумедно було споглядати дублювання назв вулиць окситанською мовою, котру практично ніхто й не знає.

Заспокоювали око сувенірні лавки, що відрізняються іншою кольоровою гаммою - фіалковою. З фіалок, виявляється, можна вчудити що-завгодно: цукати, лікери, цукерки, джеми, мазі і таке різне, що конце необхідне кожній ;-))) Але ціни на такі суверніри швидко вгамовують апетити.

Мої ж апетити до прекрасного були вгамовані набережною Гаронни.

А далі панєслась... Хтілося співати пісеньку про "Оранжевое небо" з заміною кольору. Шкода, що не до рими. Отож, червоний госпіталь:

А осьдечки Капітолій. Ось де справжня комедія... Вірніше, опера. Адже в цій будівлі одночасно розташовується місцева влада, філармонія та оперний театр :-)

До слова, площа перед Капітолієм займає два гектари!!! Вражаюче, але дещо "пустельно".

Ніде правди діти, одна споруда мене таки вразила - базиліка Saint Sernin. Загалом, з іменем святого пов'язано багато легенд Тулузи. Сатурнін (повне ім'я святого) відмовився вклонятись Юпітеру (прям парад планет), за що був жорстоко вбитий язичницькими мешканцями Тулузи.

 Ще одна цікавинка Тулузи - туристичний офіс котрий, як на мене, є нагарнішим з досі бачених. Адже, зазвичай, вони розташовуються в звичайних будівлях, а не баштах 16 століття.

Такі "офіси" є в практично в кожному більш-менш туристичному місті, і саме там ви можете отримати безкоштовні карти та поради від знавців свого міста ;-) Оскільки наступного ранку в нас був літак з Каркассону, мусили рушати. Але вечірком нагадали собі, що не встигли відправти відкритки друзям та рідним. А поштову скриньку знайшли аж біля вже баченої фортеці Каркассон ;-) Вдале завершення дня, як на мене!

За деякі знимки та файну компанію дякую Каті, Насті, Дані та Юрі!

20.05.2013

Medvedyk