Об'їздивши достатню кількіст міст Італії, можу поділитись, що для мене Верона - на другому щаблі, після Флоренції (http://poljusy.blogspot.nl/2012/04/firenze.html). І проведених в Вероні усього лишень кількох годин мені було малооооооооо ;-(
Проте, не відвідавши й половини визначних місць міста, мене Верона чимсь таким-таким зачепила. І уявіть собі, їжа цього разу ні при чім... Вона нам дісталась стандартна тієї обідньої пори.
Перше, що в мене постає перед очима при спогаді Верони - балкони... Ні-ні, я не про "найромантичніший балкон світу". А про балкончики житлових будинків, котрі такі яскраві та життєрадісні!
Певно мешканці тих квартир прокидаються щоранку не клянучи будильники, а тішучись можливості вийти з вранішньою кавусею на таий от балкон. "Нас не повинні зривати вранці будильники..." (с)
Дивує, коли у великому туристичному місті вдається відшукати тремтливо-милі, але безлюдні куточки.
А натрапили ми на цю красу, обравши невірний напрямок, як шукали той-таки балкон Джульєтти.
От бувають же ж помилки в житті, що ведуть до щастя ;-) Адже я була розчарована, коли ми таки скористались вірним шляхом. Хіба ось це може зрівнятись з попередниками?
Ще й маленькому подвір'ячку доводиться щодня гостинно приймати купи туристів.
Ці ж "купи", бажаючи високих та світлих почуттів, спотворили одну зі стін подвір'я
та замацали бідну Джульєтту... Ехххх, бачив би то Ромео!
На цьому розчарування завершуються ;-) Ми ще встигли пробігтись площею Ербе, що увінчалась Баштою Ламберті. Башта будувалась як торт, три коржі котрого печуться окремо.
На торт мені також подібна (певно тому, що вже обід і я голодна) наступна споруда - Арена ді Верона.
Це один з трьох найбільших римських амфітеатрів в Італії. Хоча, як на тортик він зачерствий - побудований на початку нашої ери!!!
Арена і досі гостинно приймає публіку, та годує її вже не хлібом та видовищами, а духовною їжею - оперою ;-)
За компанію та деякі знимки дякую Каті та Тані!
21.06.2013
Medvedyk
Немає коментарів:
Дописати коментар