Шукати в цьому блозі

четвер, 30 жовтня 2014 р.

Італійський сюрприз - Бергамо

Колись в дитинстві я обожнювала фільм "Труффальдіно із Бергамо", але тоді те Бергамо звучало як казкове місто в казковому королівстві. Ну та, я була ще та мрійниця ;-)

Згодом я тихенько обурювалась, чому low cost-івський аеропорт не в Мілані, а в якомусь Бергамо...

Та то було до першого реального знайомства з містом. Воно й не дивно чому Бергамо з давніх давен конкурувало з Венецією, а не Міланом чи Римом до прикладу.

Улюбленою місцем стала Citta Alta - "верхнє місто", що досі оточене мурами. Отими мурами, і попід мурами, і над мурами ми довго йшли аби побачити прекрасні панорами.



Не знаю що і нащо ми шукали на тих пагорбах, але врешті решт ми заблукали. Колись давніше то була стандартна для мене ситуація навіть з картою не мати змоги визначити своє місце розташування :D Проте з тих часів минуло кілька років і купа подорожей, що допомогли мені налаштувати чакри за компасом. І тут... а на маєш. Навіть навігатор в телефоні не справлявся з безліччю провулків, що по кільканадцять разів на кожні сто метрів завертали.


 
Але певно ми чимось вгодили древньому містові. Воно привело нас до найсмачнішої та найзатишнішої тратторії в усій Італії (я роблю висновки побувавши в ресторанах Риму, Флоренції, Пізи, Мілану, Венеції та Верони). Виглядає простенько, проте тут тобі і кролятина, і оленина, і полента, і десерти ( http://www.trattoriaparietti.eu/ )



Певно саме цього мені і бракувало, адже опісля обіду я швиденько віднайшла шлях до головної площі міста piazza Vecchia. Отут шия не встигає обертатись за очима, що воліють розгледіти все й одразу.


Фонтан, башти, ратуша, капелла. Важко повірити, що усе це розмістилось на здавалося б мацьопкій площі.
 


Насичені і смачною кухнею, і новими враженнями ми попензлювали до "нижнього міста".
 
Проте, опісля побаченого нижнє місто не привернуло моєї уваги. Хіба його численні пекарні зі смаколиками, котрими ми сповна закупились в дорогу домів до Львова ;-)
 
 
Medvedyk