Darmstadt - місто наук.

Не скелями єдиними славиться федеральна земля Гессен. Тож було б помилкою не відвідати Дармштадт. Хоча, кожен відвідав його з різними цілями... Усі Заповзяті пішли знову ж таки на climbing в зал:

А Непосидючі - в місто. Дармштадт видався мені неоднорідним: крихітна старовина частина міста оточена модерновими будівлями. Особливо радила б за нагоди відвідати парк Herrngarten - один з найстаріших і прям в центрі міста :-) 

На жаль, то вже був майже "не сезон", тож ми не змогли сповна насолодитись різномаїттям кольорів. Але парк всерівно зоставив по собі лише райдужні спогади.

Такі ж райдужні, як і почесні мешканці парку:

Як помандрувати в протилежну сторону (кілька кілометрів на південь від Дармштадта), то мали б втрапити в царство зовсім протилежних емоцій - замок Франкенштайн (Frankenstein). Так-так, саме він надихнув Мері Шеллі на написання роману. 

А мені замок видався позитивненьким ;-) Шкода лишень, що виглядає він недоглянутим, напівзруйнованим і нікому не потрібним. 

Хоча, раз на рік за нього таки згадують - щорічно тут проводиться масове святкування Halloween. 

Підготовка до Halloween почалась за місяць до...

Мене Дармштадт ще раз переконав в тому, що не обов'язково подорожувати лише містами з топ туристичного списку. Цікавинки оточуюсь нас зусібіч!!!

Мандрівникам:
Дармштадт знаходиться порівняно недалеко від Франкфуртського аеропорту, або ж залізниця вам в поміч!;-)

Medvedyk

Hainstadt - перший позитивний climbing-досвід!

Як я глянула на ті скелі, висотою з п'ятиповерхівку - йосі-пасі - єдине про що я подумала в той момент: "Ну ніц страшного, зате хоча б на свіже повітря вибралась"... Я досі не збагну як наважилась лізти. Я підкоряла траси звісно ж з верхньою страховкою, але від цього не ставало менш лячно. Особливо коли потрібно було спускатись "сидячи" на мотузці, довіряючи одному лишень гачку на вершині траси. Зате, коли таки перемагаєш самого себе; коли, знемагаючи, але таки видираєшся нагору; і на вдяку отримуєш запаморочливий краєвид, - це щось неймовірне!!!

Раніш я вже пробувала свої сили в клаймбінгу, але то було in-door та доволі стресово ;-) і доволі невдало)))

Цього разу все склалось успішніше. І, як мені принаймні здається, завдяки саме страховці.
З нею почуваєш себе впевненіше, підкорена висота стає вищою, а враження - повнішими...

Ну і звісно - підтримка друзів і їхня віра в мої сили ;-)!!!
Катєріна і Тетяна вдягали/"взували" мене та страхували, а Настюха - була таким же ж зляканим новачком, як і я - а це дуже підтримує :-р

На старт... Увага... Руш!!!

Процес пішов... чи то поліз...

На цей підйом мені пішло від сили хвилин 15 :-р

Фігура вищого пілотажу на вершині))) ха-ха

Але після нього я впевнено заявила: "На цей раз з мене досить". 
Хвилин за 10, як тільки руки перестали тремтіти, я пішла до Тетяни вмовляти її підстрахувати мене, бо хтілось ще...

Другий підйом був епічним! ха-ха 

Цього разу був лише один страх - застрягнути в тому "комині"...

Зате, на відміну від in-door climbing, маєш змогу користуватись усім підручним... Я користувалась самі бачите чим)))

Цей вільний стиль в нас "поппінгом" зветься

Але, повірте, ціль виправдала засоби!!! Краєвид відкрився шикарний! Так ген-ген за виднокрай!

Ота мацьопка цяточка нагорі - то я! Чесно-чесно! ;-)

Зацінила я скелі. Проте, це так і не схилило мене до тренувань в залі. 

Подорожуючим:

На жаль, дістатись цих скель, наскільки я знаю, можна лише машиною. Найзручніше - від Дармштату. Зате подорож німецьким автобаном, особливо його частини без обмежень в швидкості, теж приносить адреналіннихї емоцій вдосталь!

Medvedyk

День подяки ФК "Дніпро"!

Почалась ця історія з пошуку квитків на матч "ПСВ" - "Дніпро". Сайт "ПСВ" лагідно натякнув, що фанати команд-суперників не допускаються в домашні сектори, а по квитки в потрібний нам фан-сектор мене "спрямували" до ФК "Дніпро". Дніпряни теж не забарились з відповіддю... В них навіть не було наміру замовляти та розповсюджувати квитки на матчі за кордоном... Признаюсь, нам було дещо лячно і доводилось приховувати власні емоції. А це давалось нам дуже важко...

Але вболівальники "ПСВ" теж не надто проявляли емоції. Перший гол "ПСВ" вони зустріли оплесками секунд на 10, опісля чого розсілися мовчки по місцях. Місцеві фанати теж не вразили:

Ото і все на шо вони спромоглися!

Хоча таки вразили, але не приємно... Після другого голу "Дніпра" наші побігли до камер, котрі стояли неподалік від фан-сектору "ПСВ". І тут ці накурені довбні (пиво на стадіоні не продають, зате "аромат" трави накрив стадіон легким туманом) почали викидати на поле пластикові стакани, неетично жестикулювали і свистіти. Така поведінка продовжувалась вже до кінця матчу ;-( Бажання коли-небудь йти на домашні матчі "ПСВ" і вболівати за них в мене пропало моментально!

Погодьтесь, що не до порівняння з нашими гарячими хлопцями ;-)

Але одне ми знали напевне - цей вечір ми провели правильно. Буквально за кілька годин до матчу, наша викладачка з Technical Writing English повідала як зазвичай американські сім'ї проводять день Подяки (четвертий четвер листопада). Звісно, усі ми начуті про традиційну вечерю... Але виявляється опісля неї відбувається перегляд не святкових фільмів, а матчів (щоправда американського футболу ;-)).

Philips стадіон вміщає на тисячу "посадочних місць" більше, ніж львівська "Арена", котру мені досі не вдалось відвідати. Наступного року у Philips стадіону буде ювілей - 100 років! Аж не віриться, що вже тоді вболівальники так само збирались вечірком і тусили підтримувати улюблену команду.

Стадіон мене підкорив!:-) Ми отримали місця в другому ряді другого ярусу і було враження, що команди грають прям на тарілочці перед нами. 

Стадіон обігрівається!!! Під час перерви персонал "корегує" прогалини в полі!!!

Про саму гру говорити не буду - з мене ще той коментатор. Одне скажу - Коноплянка рулить!!!! Ганяв як шалений, тільки той 10 номер ми і виділи! Отож, вечір був сповнений сюрпризами. Хочу ще!!! Але вже, певно, не на ігри "ПСВ". 

Medvedyk

Delft - голандська Піза...

Вертаючись домів з Гааги (poljusy.blogspot.com/2012/11/den-haag.html) ми вирішили заскочити на годинку-другу в Делфт. А я то руса думала, що то буде щось типу прогулянки Ейндховеном, або ж іще гірше того - Тілбургом. Але вже вкотре була приємно здивована маленьким містечком, котре, як виявилось, було першою столицею Нідерландів! Тож, самі розумієте, купа історії прихована в невеличких провулках та каналах.

Вийшовши з вокзалу ми практично одразу потрапили до набережної річки Схі. Тільки не кажіть: "Будь здорова", бо то направду назва річки, а не я чхнула ;-)

А від неї - до Східних воріт. 

В недільний вечір місто цілком належало нам і нашим захцянкам! 

Пройшовшись в тиші вздовж кількох каналів,

ми потрапили на центральну площу. 

Навіть тут, в серці міста ніщо не порушувало його спокій. До слова, про серце... 

Аж ніяк воно нам не було схоже на серце - адже його задня частина нагадувала нам саме «задню частину» хахаха.

Але сподіваюсь вас зацікавила назва посту. Отож... найстаріша в Делфті церква  має похилену дзвінницю!!!

То не горизонт завалений, то дзвінниця "завалена" ;-)

І щойно перечитавши свій пост про Пізу (poljusy.blogspot.com/2012/04/pisa.html), можу сказати, що практично кожне слово може бути використане й в описі Делфта. Такі собі міста-побратими...

І ще одна цікавинка цього міста – його всеоб’ємна толерантність. Факт на лице – стіна в дитячому садку ;-)

Дружба народів)))

І в нас теж дружба народів!

Й Вам зичу днів, напоєних щирою дружбою!

Medvedyk

Den Haag - улюблене голандське містечко!!!

Можливо завдяки тому, що воно найбільше відповідає стандартам... Хоча Європа починає повільно, але впевнено набридати - то ж причина має бути в іншому...

Можливо завдяки тому, що вийшовши з вокзалу ти потрапляєш до парку з милими Бембіками. 

Та й наявність моря додає місту позитиву! Така собі голандська Одеса. Хоча через підступну температуру Північного моря, я в ньому ще ні разу не плавала - максимальна температура повітря на пляжі може сягнути не більше 21 градуса))) ггг) 

На пляжі Scheveningen можна обійтих без шезлонгів ;-)

Як не маєш змоги поплавати в морі, то маєш інші розваги – смакування традиційним оселедцем з огірочками та булочкою. Деякі любителі ще й цибулею то все «припорошують». Фііііі... Але потрібно бути вкрай уважним – адже саме тут промишляє банда вражих пташок чАйок. Не встигнеш й оком змигнути, а твоя закуска вже вертається в морські простори в дзьобі розбійниці.

Ну й звісно ж, Гаага наділена витонченим королівським шармом. Особливо привертає увагу комплекс Binnenhof, в котрому розташовався парламент Нідерландів та резиденція перм’єр-міністра. Саме з цієї місцини почалась історія та вибудувалась Гаага. Досі не розумію, чому саме така транскрипція обрана, оскільки тут місто зазвичай називають Den Haag.

Йшли роки, місто росло...

Старовина оточена сучасністю... Руки догори!

І не можливо оминути увагою Палац Миру, в котрому засідає міжнародний суд ООН. Усе навколо говорить "Хочу мир во всем мире!".

Ослін Миру

Поблизу Палацу Миру розташований меморіал "The World Peace Flame", котрий обрамлений камінцями з кожної країни світу, в тому числі тут є й український. Проте ім'я України видерте з світового списку. Може ми вже навіть не країна третього світу? А вже якогось потойбічного? 

Звернення в посольство ситуації не змінили

А ось і сам Палац Миру. Скільки всього за цими воротами вирішується... Цікаво, егеж?

Вертаючись до вокзалу ми вже не чекали жодних сюрпризів. Аж доки не наштовхнулись на таку інсталяцію ;-) 

Хотілося б, щоб усім ось так от виносило мозок саме від книжок!!!

Medvedyk

Nuenen, або як організувати туристичну Мекку

Не літаками та поїздами єдиними... Про наш улюблений засіб пересування ровер теж не можна забувати. Направду, в триваліших подорожах мені його завше бракує. Особдиво за відвідин Львову з його маршрутками) гиг

І то таки недолуго юзати його лише в місті, адже в мандрівках він стає частиною й доволі часто причиною казусів та пригод.

Як от, наприклад, не забути надати дорогу Котам ;-)

Наш шлях того дня проліг до містечка в 10 кілометрах на схід від Ейндховену попри мальовничі озерця та парки.

В Nuenen Ван Гог прожив лише три роки, а голандці перетворили місто в меморіал йому. Ледь не кожен шматок Нуенена, котрого хоча б мізинцем торкнулась стопа генія, впізнається за стендами. Про кожний пункт є можливість ще й прослухати історію, котра по'вязує цю місцину з Ван Гогом. Місто, яке ледь налічує 20 тисяч жителів, заразом налічило 17 must-see пунктів протягом 20 км шляху.

І хто б сумнівався в тому, що маршрут має починатись з пам'ятника -  номер 2 за списком.

Пункт номер 3:

Церква, в котрій проповідував батько Ван Гога

Пункт номер 9:

І ще трішки номеру 9:

Соняшники, на жаль, не були відзначені маршрутом Ван Гога, хоча хто його зна, адже вони тут вкрай живописні!... ;-)

Щодо усіх інших пунктів - ласкаво просимо в Північний Брабант! В нас тут весело ;-)

Medvedyk