Шукати в цьому блозі

четвер, 16 серпня 2012 р.

Фюссен - баварська казка.

14.07.2012

09:00 Ехх, знов раннє ранечко! Але з таким сніданком, котрий нам приготували хости, я ладна щоранку підриватись засвітла! Виявляється в Німеччині люди теж не гребують приготуванням власного варення ;-) От тільки про засолки на зиму я не спитала... А щодо варення – мало того, що його готують власноруч, то ще й власноруч збирають ягоди\фрукти для нього. Для цього людішки вибираються за місто в спеціальні сади та городи. "Затарившись", при виході оплачуєш назбиране за вагою. Файно, що тебе самого при вході до саду і при виході з нього не зважують, тож можеш досхочу контрабандно поживитись)))

12:51 Ми в дорозі до Фюсcену (Fussen) – останнього пункту «Романтичної дороги», що пролягає вздовж усієї Баварії. «Вагони йдуть, спасибі коліщаткам»... Усі п’ять баварських днів ми подорожували виключно поїздами. І це є найбільш вигідним способом знайомства з Баварією. До прикладу, якщо один квиток з Мюнхена до Фюссена коштує 24 євро, то Bayern Ticket на троьх – 32 євро. Такий квиток діє на всі пересування в межах регіону поїздами класу RB, RE та BLB (себто регіональними) до 3 години ранку наступного дня.


14:55 Прибувши до Фюссену, перше на що ми натрапили – місцевий вернісаж. Вразило розмаїття керамічних виробів! Певно саме завдяки красі навколо, майстри мають натхнення створювати отакі керамічні витвори!



16:05 З центру Фюссену щогодини відправляються автобуси до містечка Швангау (замків Нойшванштайн та Хоеншвангау). З баварським пасом на поїзди проїзд в автобусі безкоштовний.

16:20 Автобус пришвартувась практично під замком Хоеншвангау.



І тут трьом дівкам захтілось романтики, тож до замку Нойшванштайн вирішили їхати двома кінськими силами.






17:00 Ну ось ми в цьому оплоті казковості. Не дарма Disney обрав саме цей замок за свою емблему. Ну і Людвіг Другий теж знаєте не був телепнем, коли наказав підірвати скелясте плато, щоб опустити його на кілька метрів, і закласти фундамент для «Казкового палацу».




18:00 І відчуття казки тебе не відпускає. Гори, замки, ліси, озера та джерельця... Хвилина мовчання для можливості відчути повноту емоцій щодо поєднання рукотворної і природньої краси.





Вийшовши з замку, ми цілком випадково натрапили на стежку, котра привела нас до мосту через ущілину з запаморочливим краєвидом.



19:06 Спускатись до Швангау вирішили як простолюдинки, на своїх двох))) хіх Перше, чим нам довелось зайнятись в Фюссені – пошуками ночівлі, хоча бажання повечерети ох як переважало! Через друзів друга чувака з першого відвіданого нами хостелу ми швидко виконали першомету і погнали за другою - вечерею.

21:57 Для цього важливого діла ми обради ресторанчик «Ludwigs», котрий ще зрання нам закарбувався до памяті своїми великими тарілками на столиках під сонечком (натякаючи на відповідні порції). Обирали по можливості національні страви, як от зупа з ковбасками.



Або картопляний кльоцк  з традиційною тушеною капустою Sauerkraut (але не традиційно червоною) та мясцем. За виключенням того кнедля (враження що смакуєш пюре з клейстером замість масла та сметанки) усе інше було дуж-дуж-дуж смачне!


23:12 Дорогою домів нас проводжав просто шалений аромат лип! Він був таким всеохоплюючим та солодкомедовим, що, хоча ми й понаїдалі гігантські пузиська, захтілось якогось невіданого десерту, котрий міг би втілити аромат в смаку. Ну не всім бажанням дано здійснюватись, тому ми задовольнились чаєм та традиційною перевіркою результатів ЧУкр'а.


На тому ми й порішили з цим днем.

Подорожуючим:


- До Фюссену можна доїхати з Мюнхену за 2 години поїздом. Це найдешевший спосіб (особливо за придбання Баєрського пасу - 32 євро на трьох, включає проїзд автобусом до Швангау).
- Поїздка на конях до замку - 6 євро.
- Вхід до замку Нойшанштайн (окрім огляду замку зсередини) - безкоштовний.
- Ночували ми в хостелі "La apartments" - 18 євро з людини.

Medvedyk

пʼятницю, 10 серпня 2012 р.

Мюнхен - територія свободи та музики!!


6:00 Дзвонить будильник. На дворі п'ятниця тринадцяте. Липень. 

09:02 "На одному з малих полустанків я чекаю поїзда зранку" (с)... Мого поїзда до Венло нема. Accident wirh a person. По ходу, п'ятниця 13-те не для всіх є щасливим днем. Отак-от власне переконалась, що Альона була права. Вона давненько повідала нам, що самогубці в Голандії люблять поставати в образі Анни Кареніної. В таких випадках напрям залізниці, де стався такий accident with a person, перекривають як мінімум на годину. Отож, і мій поїзд перенесли на дві години.

09:32 Я в поїзді на Roermond, звідти маю тусити до Venlo, і аж тоді до Dusseldorf. От тільки питання чи мій квиток на пропущений з Дюсельдорфу поїзд заканає на інші поїзди до Мюнхена...

10:01 Поїзд прибув до Roermond. Маю 5 хвилин на пересадку. Жену як шалена.

10:06 Встигла.

10:30 Прієхалі. Я в Венло. Маю 35 хвилин до наступного поїзду. Вирішила поповнити рахунок. Ваучер за 10 євро поповнює рахунок на 20 євро і продовжує строк дії до 13.01.2013 :-) Мене пре вартість послуг: навіть як я в роумінгу, 1 смс - 11 центів. Врахувавши подвоєння суми поповнення - 5 центів - 0.5 гривень.

11:05 Поїзд Re13 рушив. Ну-ну, Дюсельдорф - пункт-одкровення щодо моєї подальшої подорожі.

11:20 Пройшов контроль і дядечко запевнив в валідності мого квитка. Файно, що я їду сама, бо інакше б виїла мозок супутникам своїм кіпішем. Ррррр... Я від початку боялась цього добирання, оскільки не дуже роздупляюсь в тих всіх пересадках. Особливо якщо тре добігти до іншої платформи за пару сек. Сьогодні я файно потренуюсь ;-) І ще один висновок: в житті обов'язково трапиться те, чого ми боїмось і на чому зациклюємось. То давайте гуртом боятись великих зарплат, купівлі квартир та машин, файної влади та впевненості в майбутньому...

13:21 Прошопившись годинку в Дюсельдорфі та начудувавшись живими квітами в вокзальному туалеті, їду нарешті в Мюнхен. Тепер маю 5 годин на музику, читання або z Z Z. Хоча, завдяки властивості поїздів заспокоювати й заколисувати та завдяки м'ягесеньким подушечкам в кожному підголів'ї славнозвісного німецького ICE, третього варіанту ніби фіг уникнути... 

13:56 Нарешті краєвид за вікном змінився. Замість тотальної рівнини (інколи мені здається, що голандська земля проорана під лінієчку) з'являються принаймні холми.

14:52 В Мюнхені маю стрітись з Таніною подругою - Аньою. Таня описала її одним словом - гламурна :-) То от щойно отримала смс від Ані, що я зможу впізнати її на вокзалі по шалику Burberry. А й справді гламур))))

15:40 Відірвавшись від книжки, я зрозуміла, що нарешті за вікном нема дощу, з котрим я вже зжилась за останні два тижні.

18:11 Я в Баварії! Землі, просякнутій ароматами тушеної капусточки, ковбасок та гірського повітря Баварських Альп. Пам'ятаю, як кілька років тому дивувалась якомусь аж такому наївному захопленню нашого гіда Баварією. Тоді ми відвідали хіба Нюрнберг. Опісля цієї подорожі і я поділятю колись незрозумілі вподобання. Хоча, на Мюнхен вони не розповсюдились...

19:00 Аня в 18:00 застала надзвичайне дійство на годиннику Нової Ратуші. Я з надією на чудо чекала того ж і в 19:00. Дарма :-)


Мюнхен - суцільне місто-протилежність. Відійшовши буквально на кількасот метрів від приголомшуючої площі з цією ж таки Новою Ратушею


потрапляєш до сучасного міста, а потім знов в старовинну частинку і так якимсь зачарованим колом. Але, як на мене, це не додає шарму місту :-( 

19:30 Ще одним прикладом поєднаня сучасності зі старовиною є отакий-от відпочинковий шматочок парку практично в центрі міста.


Для зручності городян навколо старовинного фонтану викладена багатометрова м'яка фігня для сидінньо-лежання. (P.S. знимки з Мюнхена належать руцям Ані :-))

20:50 Як стало сутеніти я почула голос.... голос мого шлунка) Перебуваючи в якомусь мегагламурному районі Мюнхена, повечеряти вирішили по-баварськи (ковбасками, бульбочкою та салотом) в одному з парків, де в той час відбувались запеклі бої на поприщі гри в петанк. Вперше виділа таку чудасію. А один дідусь так зафігачив, що металеві кулі при зіткнені ледь не влаштували цілий фейерверк з іскр.


21:24 Вечірній Мюнхен я вподобала більше! Суто фрікове вільне місто віддає свої володіння культурному, музичному центру! Вийшовши з парку, ми офігіли, повидівши чувака, що грав на роялі. Як він його сюди притарабанив? 


Далі дорогою взагалі практично оркестр повиділи: і рояль, і скрипка, і контрабас, і барабанна установка.

00:20 Нарешті прилетіла Татьяна. В дощ, але з, на щастя, досі працюючим метро, ми поплентались до наших хостів з коучсерфінгу. Наша хост Вероніка виявилась оперною співачкою! Але капец якою кумедною та гостинною :-)

02:00 Виключно через втому перепетійного дня ми повлягались... інакше, певно, протренділи б з Веронікою всю ніч... А завтра на нас чекає Фюсен та замок Нойшванштайн!

Medvedyk