Барселона – не Іспанія, я – таки типічна блондинка...

Once upon a time Медведєва потусувала в Барселону в нових черевичках, куплених на пів розміру менших для тендітнішого вигляду ніжки... даремно...

Але уявіть яка та Барселона, якщо я (практично не ниючи) таки обидва дні туснячила та все мені було мало.

Почали знайомство з Барселоною з Las Ramblas:

Виникло відчуття, що я в Венеції. В моїй уяві чомусь лише там могла бути сила-силенна практично ручних голубів.

До речі, кожну сплановану подорож я починаю з пошуку інформації про місцеві страви, котрі я б хтіла скуштувати (не дарма я люблю рохкати))) гггг). Отож, не пройшовши і 100 метрів по Las Ramblas, ми з Іркою вирішили «перекусити» паельєю:

Уже пізніш від корінного каталонця ми взнали, що на Las Ramblas максимум то могла бути підігріта заморожена до того паелья, проте нам «гурманам» і вона засмакувала))) До слова, іспанська кухня в мене тепер на ряду з українською, італійською та звісно ж французькою кухнями.

Підкріпившись, ми обрали напрям до Готичного кварталу – спражня середньовічна частинка міста:

Котра неочікуванно всього лиш за 20 пішохідних хвилин привела нас в абсолютну протилежність – сучасну набережну:

Погода на фотках виглядає мега-файною, а насправді, Барселона (в жодному разі не Барса – так можна називати лише ФК), як на мене, ще вітряніша, аніж Ейндховен з Гаагою до купи взяті... 

На жаль, переконатись в цьому мені довелось напередодні ще навіть не долетівши до Барселони. Приблизно за хвилин двадцять до приземлення, літак потрапив в шалені повітряні ями... Хвилин десять літак періодично тупо починав раптово втрачати висоту. Летіла я сама і почуття були не з приємних... Досі (а минуло вже два місяці) при кожній турбулентності мене капец як ковбасить...

Якийсь невеселий вийшов ліричний відступ))) тому ще трішки моря і сонечка)))

Ггггг... згадала ще одну фішку про Іспанію. В них просто не існує центрального опалення... Тому цьогорічна зима виявилась для іспанців і каталонців (жоден барселонець ніколи не визнає себе іспанцем, ось такі вони – Каталонці)))) доволі суворою...

Нам заканало, що в нашого хоста був електричний обігрівач, котрий ми з Іркою з милими посмішками брали до себе в кімнату на «годинку», котра неочікуванно перетворювалась на всю ніч.

Ну а набережна Барселони відзначається ще й тим, що тебе там зустріне Колумб, адже саме  в це місто він вернувся з «подорожі його життя»:

Далі вирішили й надалі пішки продиратись на один з пагорбів, що оточують Барселону, - до фортеці Монтжуїк. А дорогою надибали парк кактусів)))),

Та сад з водоспадами:

Ну і сама фортеця звісно ж:

І потусили знову ж таки пішки домів. Ввечері накліпали хосту пельменів і гледіли матч Барселона-Реал (на сам стадіон, на привеликий жаль, втрафити не вдалось). І тут мене очікував сюрприз – виявляється наш хост в дитинстві займався футболом разом з Карлес Пуйолем. Отаке-то! ;-)

Другого лня погода була ще гіршою, але програма максимум була досягнута! 
Sagrada familia – ще жодна споруда в світі в мене жодного разу не викликала таких змішаних почуттів... Цей собор неперервно будується ось вже більше 100 років... Як пригледітись до деталей – вражає фантазія та майстерність, якщо брати увесь комплекс – то щось таке протирічне є  в цьому соборі...

щось таке, що робить цей собор не схожим на Собор... Але завтра (вірніше вже сьогодні) я знов матиму нагоду відвідати Барселону та навіть затриматись надовше... Можливо перший погляд оманливий?

Другий день в Барселоні можна назвати «слідами Гауді»... Тож як ви певно вже здогадались, звісно ж надалі ми рушили до Park Guell... Ех... саме там почуваєш себе абсолютно щасливим, без жодних на те причин, просто-нестримно-дитинно весело!!!!!!! Вибачте мене звісно ж за такі слова серйозні пошановувачи майстра Гауді)

Ящірка, котра має приносити за повір’ям щастя))) певно саме від дотику до неї нас так ковбасило):

 Найдовша лавочка Європи))) шкода сємок не мали з собою) хіхіх

Пряничний світ:

Нічна прогулянка Барселоною означилась відвідинами всіх пагорбів:

І навіть нічне «практично голандське життя» нам показали до купи зі стадіоном))) отака-от незвична комбінація))) ггг

Висновки відвідин Барселони: шкари – розносила, місто – шалено-різноманітне-чудасійно-сюрпризове, боязнь турбулентності – колись та й мине...

Medvedyk