Венеція - розчарування року...

Можете починати відразу бакланити мене, але... Інколи обставини мають більший вплив, аніж оточення та краєвиди. Отак сталось і з Венецією. Ми в Венецію прилетіли всього на кілька годин (за один той день ми побували в трьох країнах - Іспанії (http://poljusy.blogspot.com/2012/05/blog-post_28.html, http://poljusy.blogspot.com/2012/05/absolutelly-love-love-love-love-love.html), Італії та Польщі). І тих кілька годин припало на католицький Великдень. Можливо саме це було нашою помилкою, адже людей тьма тьмуща тинялась. На площу Сан-Марко ми не йшли.... нас несло потоком...

Той самий натовп завадив мені насолодитись гостинністю цієї "найпрекраснішої вітальні Європи".

Ну і ще одне розчарування на нас очікувало. Площа Ман-Марко є, а голубів на ній - нема. І по ходу, вже давно.

Ще й погода підіпсувалась. Отож, ми прийняли єдиновірне рішення - тинялись просто заковулками (чи то пак заджерельцями-заканальцями) Венеції без жодної цілі. І було нам щастя!  Щастя - по-дитячому тішитись вигляду розкішних гондол:

Звісно, як не як, але атмосферу міста ми таки відчули. Хоча мушу сюди ще разок вернутись, щоб вже цілковито сформувати свою думку.. А до поки - не мам що додати. Звинєйте.

P.S. Було ще одне щастя - лімончелло ;-) Правда, дівоньки?:-)

Подорожнім:

Майте на увазі, що в аеропорті Тревізо нема локерів під багаж! Дешево в Венеції можна лише дихати;-) О ні, ще морозиво:

Усе інше - повна клініка!!! В будь-якому закладі, навіть якщо вам забажалось випити лише філіжанку кави, ви оплатите 2,5 євро з персони за обслуговування. З усіма іншими послугами, хостелами і т.д. - та ж сама хрінь. Тільки не сприйміть, що я намагаюсь вас відмовити від відвідування Венеції! ;-)

Medvedyk

Парк Гауді: Чи то місто- парк, чи то парк- місто

Людоньки, ви певно не зауважили, але в попередньому пості (http://poljusy.blogspot.com/2012/05/absolutelly-love-love-love-love-love.html) я жоднісіньким словом не обмовилась щодо своєї улюбленої частинки Барселони - Park Guell. Там можна зависати годинами...

Цього разу було багатолюдно, проте, ми таки обійшли його вдовж і впоперек. І він залишив опісля себе одні з найчарівніших спогадів про Барселону.

Почалось усе з добирання... Я пам'ятала, що парк знаходиться на пагорбі, до котрого попереднього разу ми доїжджали по "поверхні з кутом нахилу ледь не 45 градусів". Тому заздалегідь попередила дівок про "спартанський підйом". Але, на нас очікував сюрприз:

 Практично вся дорога "в піднебесся" була покрита чотирма екскалаторами, з неочікуваним оглядом дороги в небеса:

Сам парк мав стати житловою зоною в стилі Англії, саме тому назва парку пишеться на англійський манер - "Park". За планом в цьому "зеленому містечку" мало розташуватись 62 приватних будинки. Проте, не так сталось, як гадалось... А сталось всього 3 особняки, в одному з котрих проживав сам Гауді (особнячок позаду мене))) хіхіх):

Увесь парк ніби всіяний цікавинками.... Наприклад, хол, посередині котрого є колона, злегка може використовуватись як кімната перемов: дві людини, стоячи один навпроти одного (проте не бачучи один одного через колону), завдяки продуманій акустиці, можуть перемовлятись ніби стоять зовсім поруч. Але інші людішки в тому ж холі зовсім ніц не почують:

Або ж "Зал 100 колон", в котрому 86 колон :-) В кожній колоні прихована труба, через котру проходить, зібрана для поливу парку, дощова вода:

Ще одна фішка тих колон в тому, що немає жодних двох однакових - вони по-різному викривлені та з різними кутами нахилу, хоча з першого погляду так і не скажеш:-)

Загалом, увесь парк відрізняється своєю химерністю, непропорційністю та плавними лініями...

"Пташині гнізда" вінчають купу-купезну колон по всьому парку:

Очевидно, що фантазії творця цих колон можна лише позаздрити:

Ну і не колонами єдиними - знамениті мозаїки:

І не менш знаменита "лавочка":

А ще біля "Лисої гори" (виявляється такі не тільки в Україні розповсюджені :-)))) збираються сучасні "митці" - творці розваг для публіки ;-) Цей чувак просто отжигав!!! Він встигав все й одразу (мав як мінімум чотири музичних інструменти), та й музика була чудовою:

Логічно, що ось це "чудо", котре чомусь стояло всього в кількох кроках від попереднього, такої уваги від перехожих не отримав:

От тепер вже все розповіла про відвідини Барселони! Ну.... майже все :-р

Подорожнім:

Щоб піднятись до парку екскалатором, а не пішкарусом - тре доїхати до станції метро "Lesseps". Вхід до парку, окрім музею Гауді, безкоштовний, хоча ходять чутки, що така халява не надовго...

Medvedyk

Барселона: Absolutelly Love, Love, Love, Love, Love....

Хоча мені до останнього не вірилось в таке щастя, але мої зозульки над гніздом не пролетіли, а "пришвартувались" саме там, де тре - в Нідерландах)))

Звісно ж, самою лише Голандією ми обійтись не могли) Отож, всі подумали, а моя мала кізонька рішила - тусимо в Барселону! І мені здається, що ніхто про таке рішення не пошкодував;-)

Щодо мене - то.... Барселона - то моя вже тепер довічна любов з другого погляду.

Єдине, що мене таки бентежить - все та сама Sagrada Familia. Може то я просто не доросла.... Врешті решт, маю ж право на власну думку? ;-)

А все решта - наберіться терпіння до довжелезного посту! Оскільки провели в столиці Каталонії 4 дні - вражень отримали купу купезну. І знаєте чим мене осінило? То є місто всіх стихій!!!!

Стихія перша - повітря!

А повітря особливе - не дарма ж стільки відомих уродженців Барселони "чудили" тут таки. Мені  направду здається, що не можливо пройти і ста метрів не затамувавши подих від оточення самими лише Творами Мистецтва просто неба. 
Ось як готичний квартал, до прикладу, котрим можна прогулюватись денно і ночно, і все тобі буде мало:

"Барсіно" ;-)

Ну і по ходу найбільше те повітря напувало Гауді (ото гон - Antoni Placid Guillem Gaudi i Cornet)! Ото натворив так натворив. Ми щодня з балкону насолоджувались виглядом Будинку Міла (Casa Mila). Як не як - перша споруда сторіччя нашого народження, котра втрафила до фонду Юнеско. Хоча аборигени дещо не взлюбили її і прозвали La Pedrera - каменоломнею. Щось в тому є...:

 Але найбільше я собі вподобала будиночок Бальо (Casa Batllo). Мене пре від того даху в формі ящірки і балкончиків - черепків. Гамлету було б де тут розгулятись ;-)

Цього разу вдалось повидіти такі штуки, на котрі попереднього візиту бракнуло часу. Як от, до прикладу, найбільші сердньовічні верфі Європи:

Або дещо віддалений, проте неймовірний Госпіталь - Hospital de la Sta. Creu i Sant Pau:

 Ото надихавшись тим повітрям, ми й себе відчули в деякій мірі творами мистецтва:

Ну і творити теж трішечки почали, адже танець - то найкраще мистецтво:

Стихія друга - Земля!

Як глянути на карту Барселони - то вона вся обперезана світло-зеленими стрічками. Парків та алей справді багацько.
По дорозі до фортеці Монтжуїк:

 І довкола фортеці Монтжуїк ;-)

Або неочікувано по дорозі до центру:

І т.д. і т.п......

Стихія третя - вогонь!

Ммммм.... соромно признатись, але ви вже певно здогадались, чого саме найкращого для мене може подарувати ця стихія... Смаколики!!!!!!! І в цьому нам МЕГА заканало.... Якимсь чудом ми завітали в "Di Ronda", в котрій поєднались ціни як в забігайлівках, смачнюща кухня та надзвичайно гостинне обслуговання. Чувак коктейль для моєї малої готував прямо перед нашим столиком, аж до трощіння льодиків. Ну і особливий плюс того всього - ми наочно переконались в складових коктейлю:

Ситуація практично повторилась з нашею паельєю;-)  Офіціант при нас розкладав з паельєри нашу вечерю по тарелям. От тут таки я вшарила усю відміність між паельєю з Ла Рамблас і справжньою запашною щойнозготовленою паельєю!!!

Але найшокуючіше було попереду: щойно наші тарелі були спустошені, офіціант підійшов і самостійно розклав добавку!!!! ААААА!!!! Дорогою домів ми не могли не посміхатись на всі 32 ;-) Такі кумедні та щасливі були!

Стихія четверта - Вода!

Як на мене, то пануюча стихія Барселони. Вона охоплює все!!! Перш за все, звісно ж Сердземне море:

 Погода може мінятись щогодинно)

По-друге, місто аж переповнене фонтанами!
Фонтани на площі Каталонії:

Надзвичайно гарний фонтан в парку Цитадель:

Ну і, курча, більшої краси аніж Магічні Співаючі фонтани Монжуїк я ше не бачила. Мурашки по щкірі топтались під час того нетривалого, але заворожуючого шоу... Я направду досі під враженнями!!!

І крихітки вражень не здатне передати це відео, проте навіть воно чарує (а ввечері та вся краса ще й світиться)...

А уявіть, що донедавна він керувався цілковито вручну...

І навіть щоденний ранковий дощ став для нас частиною тої стихії та атмосфери Барселони:

Еххх.... Шкода полишати Барселону... Проте, маючи в планах обов'язкові відвідини "іспанського селища" (щось типу нашого Шевченківського Гаю), свалу нема - мушу вернутись!;-)

Подорожуючим:

Якщо у вас достатньо часу - переміщатись Барселоною пропоную пішки - менше цікавинок пропустите. Принаймні ми вчинили саме так. Хоча транспорт в Барселоні порівняно дешевий. Найвигідніше придбати 10-ти разовий квиток за 9 євро. Одного "компостування" квитка достатньо на 1 годину 15 хвилин подорожей Барселоною на метро, автобусі або ж трамваї, навіть з пересадками, - що є надзвичайно зручно. Зупинялись ми в Lenin Hostel. Ну.... бувало і краще... Але враховуючи розташування (практично в центрі міста - Carrer Valencia, 278) - то нармас (22 євро за ніч). Тепер вже улюблений заклад Di Ronda - Ronda de Sant Pau, 11 - недалечко від площі Іспанії.

Medvedyk