Парк Гауді: Чи то місто- парк, чи то парк- місто

Людоньки, ви певно не зауважили, але в попередньому пості (http://poljusy.blogspot.com/2012/05/absolutelly-love-love-love-love-love.html) я жоднісіньким словом не обмовилась щодо своєї улюбленої частинки Барселони - Park Guell. Там можна зависати годинами...

Цього разу було багатолюдно, проте, ми таки обійшли його вдовж і впоперек. І він залишив опісля себе одні з найчарівніших спогадів про Барселону.

Почалось усе з добирання... Я пам'ятала, що парк знаходиться на пагорбі, до котрого попереднього разу ми доїжджали по "поверхні з кутом нахилу ледь не 45 градусів". Тому заздалегідь попередила дівок про "спартанський підйом". Але, на нас очікував сюрприз:

 Практично вся дорога "в піднебесся" була покрита чотирма екскалаторами, з неочікуваним оглядом дороги в небеса:

Сам парк мав стати житловою зоною в стилі Англії, саме тому назва парку пишеться на англійський манер - "Park". За планом в цьому "зеленому містечку" мало розташуватись 62 приватних будинки. Проте, не так сталось, як гадалось... А сталось всього 3 особняки, в одному з котрих проживав сам Гауді (особнячок позаду мене))) хіхіх):

Увесь парк ніби всіяний цікавинками.... Наприклад, хол, посередині котрого є колона, злегка може використовуватись як кімната перемов: дві людини, стоячи один навпроти одного (проте не бачучи один одного через колону), завдяки продуманій акустиці, можуть перемовлятись ніби стоять зовсім поруч. Але інші людішки в тому ж холі зовсім ніц не почують:

Або ж "Зал 100 колон", в котрому 86 колон :-) В кожній колоні прихована труба, через котру проходить, зібрана для поливу парку, дощова вода:

Ще одна фішка тих колон в тому, що немає жодних двох однакових - вони по-різному викривлені та з різними кутами нахилу, хоча з першого погляду так і не скажеш:-)

Загалом, увесь парк відрізняється своєю химерністю, непропорційністю та плавними лініями...

"Пташині гнізда" вінчають купу-купезну колон по всьому парку:

Очевидно, що фантазії творця цих колон можна лише позаздрити:

Ну і не колонами єдиними - знамениті мозаїки:

І не менш знаменита "лавочка":

А ще біля "Лисої гори" (виявляється такі не тільки в Україні розповсюджені :-)))) збираються сучасні "митці" - творці розваг для публіки ;-) Цей чувак просто отжигав!!! Він встигав все й одразу (мав як мінімум чотири музичних інструменти), та й музика була чудовою:

Логічно, що ось це "чудо", котре чомусь стояло всього в кількох кроках від попереднього, такої уваги від перехожих не отримав:

От тепер вже все розповіла про відвідини Барселони! Ну.... майже все :-р

Подорожнім:

Щоб піднятись до парку екскалатором, а не пішкарусом - тре доїхати до станції метро "Lesseps". Вхід до парку, окрім музею Гауді, безкоштовний, хоча ходять чутки, що така халява не надовго...

Medvedyk