Кьонігcзее - ні в казці сказати, ні пером описати!!!

08:30 Якось так сталось, що лише сьогодні ми спробували одну з найтрадиційніших страв Баварії – бретцль. Він є не лише символом самої баварської кухні, а й усієї пекарської братії. Я була щиро здивована тим, що він посипаний грубозернистою сіллю. Хоча довідавшись, що його основне призначення – закуска до пива, а не солодощі (як я було подумала спершу), все втало на свої місця. Ні-ні-ні, тільки не подумайте, що ми ото в 8:30 запивали бретцелі саме пивом ;-)))) Нарешті хоча б Німеччина потішила нас традицією чаювання. В Голандії ледь-ледь можна знайти заварний чай – самі пакетовані. Тож снідали ми бретцелями з маслом, варенячками (знову ж таки саморобними), сирами і т.д. і запивали чаєм... До речі, в цьому регіоні ми зауважили, що замість шматочків лимону до чаю, подають лимонний сік в мікро-глечиках.

09:40 Ось ми вже в Розенхаймі. Нічим особливим за свою історію це містечко не відзначилось, проте воно знову ж таки доволі миле.

12:00 Довелось попрощатись з Татьяною, вона вирішила проміняти нас на робочі дні. От і дарма! Оскільки наступні два дні виявились ще кращими по краєвидам, аніж попередні! Хоча важко було б в таке повірити!

14:37 Ми в місті з невимомвною назвою Berchtesgaden. Ми знов ризикнули приїхати не маючи планів щодо ночівлі. І знов все вийшло на атлічно! В інфоцентрі нам за пару сєк знайшли і домовились за кімнату недалечко від центру.

За 25 євро з людини ми отримали кімнатку з балкончиком прям на річку, 

з сніданком, та ще й зі спеціальною карткою на безкоштовний проїзд автобусом по місту й до озера, і проїздом до Зальцбурга за 2 євро. Якщо то все врахувати, то саме проживання обійшлось певно в 15 євро.

16:30 Ми на Konigssee. Ше м не виділа гарнішого озера!!!!!!! Це правічне озеро (утворене за останнього льодовикового періоду) простирається ген-ген за виднокрай

і оточене неймовірно гарними та височезними горами (наприклад вершина Вацманн – 2713 м).

Я завжди сприймала вислів «кришталево чиста вода» виключно як слова з реклами питної води. А Тут прям біля наших ніг цілі простори оної...

Тут качки хавають у вас бульбу!!! прям з рук!!!...

Тут мій шматочок раю... 

20:10 Ми вирішили, що нам досі замало вражень, тому вирушили на променад (ну й леді ж ми ;-)) до центру Берхтесгадену. Місто, в котрому колись були розташовані «офіси» Рейхканцелярії, наразі нагадує центр рекреаційного туризму. Тиша й спокій. 

21:50 Дорогою домів навколишній краєвид не давав спочинку. Чимось він бентежить. Чи то своїм надспокоєм, котрому не заважає навіть шум гірської річки... Чи то красою, котру не можливо ані пояснити, ані описати... 

Злюка бобер-грізлі))))

Medvedyk

Кімзе - день нерозважливих рішень...

15.07.2012

09:22 Мдамсссс... На дворі – дощ; повітря – свіже, напоєне гірськими пахощами; в голові - сонний туман; в думках – тотальне небажання розлучатись з ліжком. Проте, як завжди, сніданок змінив акценти.

Ранішній компромат

10:35 Витусили з хати... Неочікуване сонце та година до потягу дали змогу здійснити прощальну навколофюссенівську подорож.

12:06 Поїзд до Мюнхену, а звідти – до Prien am Chiemsee. Це як планувалось ;-) а виявилось, що баварський пас діє виключно на регіональні поїзди, що було нам ласкаво повідомлено контролером в потязі. Отож, довелось зробити одну неочікувану пересадку. Але хіба це трабл? Адже суть поїздки не в її кінцевому пункті, а в самому процесі...

15:49 Процес подорожування завершився згідно з планом таки в Prien am Chiemsee. Отаке маленьке селище з гарненькими будиночками

що супроводжують вас впродовж усього 3-охкілометрового шляху до озера Chiemsee, котре місцеві жителі називають «Баварським морем». Отож, до списку морів (морей? мір? Шось мене глюкануло з цим словом, ггг) +1. 

16:44 Хоч ми й виділи грозу, що насувається, нам заманулось прокататись на катері до острівців посеред озера («Чоловічий острів» – з замком на ньому та «Жіночий острів» - з монастирем). Нерозвалживе рішення № 1. На щастя, орендатори катерів були розважливішими, і просто не дали нам катер на прокат. Вдовольнились прогулянкою вздовж краєчку берега. 

Гиг, хоча насправді – ні. Не вдовольнились. Вирішили, що таке гігантське озеро тре повидіти з різних сторін.

17:30 Трьохкілометрова «швидка прогулянка»  під грозою до вокзалу і одночасно дві веселки в нагороду ;-)

18:50 Потяг до Ubersee. Подорож зайняла 10 хвилин від сили.

19:00 Ех, ми дівки такі мінливі в настроях. Якееееее там озеро...

20:10 Але зраджувати, хай навіть недолугим планам, не комільфо! Тож, ноги в руки і вперьод заходу сонця на зустріч!

21:05 2,5 кілометри по карті перетворились на годину "надзвичайно цікавої та барвистої" прогулянки трасою. 

Тож, на озері ми пробули рівно 3 хвилини J

21:08 Рушаймо! До потягу 45 хв... Але з Тетяною не пропадеш. За пару хвилин нас вже підвозили.

21:56 На потяг до Rosenheim ми прибігли як раз вчасно. А по приїзді нас зустріла наша хост Johanna і відвезла до Grosskarolinenfeld. Дорогою та вечірнім чаєм Джоанна повідала нам про свою мега творчу особистість. Вона рік тому закінчила школу і потусила подорожувати Південною Америкою на півроку. Такі тривалі подорожі перед вступом до ВНЗ дуже поширені серед європейців. Але не бум про наболіле.

Дерев’яний будинок як найкраще відповідав творчому духу сім’ї Джоанни

Її батьки - музиканти, а вона збирається вступати до театрального факультету.   

Стіна в кімнаті Джоанни

ЇЇ власний дизайн та втілення

00:24 Отакий-то день видався. Засинаю з думками про те, що Баварія вміє здивувати!

Medvedyk