Вертаючись домів з Гааги (poljusy.blogspot.com/2012/11/den-haag.html) ми вирішили заскочити на годинку-другу в Делфт. А я то руса
думала, що то буде щось типу прогулянки Ейндховеном, або ж іще гірше того - Тілбургом.
Але вже вкотре була приємно здивована маленьким містечком, котре, як виявилось,
було першою столицею Нідерландів! Тож, самі розумієте, купа історії прихована в
невеличких провулках та каналах.
Вийшовши з вокзалу ми практично
одразу потрапили до набережної річки Схі. Тільки не кажіть: "Будь здорова", бо то направду назва річки, а не я чхнула ;-)
А від
неї - до Східних воріт.
В недільний вечір
місто цілком належало нам і нашим захцянкам!
Пройшовшись
в тиші вздовж кількох каналів,
ми
потрапили на центральну площу.
Навіть тут, в
серці міста ніщо не порушувало його спокій. До слова, про серце...
Аж ніяк воно нам не було схоже на серце - адже його задня частина нагадувала нам саме «задню частину» хахаха.
Але
сподіваюсь вас зацікавила назва посту. Отож... найстаріша в Делфті церква має
похилену дзвінницю!!!
 |
| То не горизонт завалений, то дзвінниця "завалена" ;-) |
І щойно
перечитавши свій пост про Пізу (poljusy.blogspot.com/2012/04/pisa.html), можу сказати, що практично кожне слово може
бути використане й в описі Делфта. Такі собі міста-побратими...
І ще одна
цікавинка цього міста – його всеоб’ємна толерантність. Факт
на лице – стіна в дитячому садку ;-)
 |
| Дружба народів))) |
І в нас теж дружба народів!
Й Вам зичу днів, напоєних щирою дружбою!
Medvedyk
Немає коментарів:
Дописати коментар