Почалась ця історія з пошуку квитків на матч "ПСВ" - "Дніпро". Сайт "ПСВ" лагідно натякнув, що фанати команд-суперників не допускаються в домашні сектори, а по квитки в потрібний нам фан-сектор мене "спрямували" до ФК "Дніпро". Дніпряни теж не забарились з відповіддю... В них навіть не було наміру замовляти та розповсюджувати квитки на матчі за кордоном... Признаюсь, нам було дещо лячно і доводилось приховувати власні емоції. А це давалось нам дуже важко...
Але вболівальники "ПСВ" теж не надто проявляли емоції. Перший гол "ПСВ" вони зустріли оплесками секунд на 10, опісля чого розсілися мовчки по місцях. Місцеві фанати теж не вразили:
Хоча таки вразили, але не приємно... Після другого голу "Дніпра" наші побігли до камер, котрі стояли неподалік від фан-сектору "ПСВ". І тут ці накурені довбні (пиво на стадіоні не продають, зате "аромат" трави накрив стадіон легким туманом) почали викидати на поле пластикові стакани, неетично жестикулювали і свистіти. Така поведінка продовжувалась вже до кінця матчу ;-( Бажання коли-небудь йти на домашні матчі "ПСВ" і вболівати за них в мене пропало моментально!
Погодьтесь, що не до порівняння з нашими гарячими хлопцями ;-)
Але одне ми знали напевне - цей вечір ми провели правильно. Буквально за кілька годин до матчу, наша викладачка з Technical Writing English повідала як зазвичай американські сім'ї проводять день Подяки (четвертий четвер листопада). Звісно, усі ми начуті про традиційну вечерю... Але виявляється опісля неї відбувається перегляд не святкових фільмів, а матчів (щоправда американського футболу ;-)).
Philips стадіон вміщає на тисячу "посадочних місць" більше, ніж львівська "Арена", котру мені досі не вдалось відвідати. Наступного року у Philips стадіону буде ювілей - 100 років! Аж не віриться, що вже тоді вболівальники так само збирались вечірком і тусили підтримувати улюблену команду.
Стадіон мене підкорив!:-) Ми отримали місця в другому ряді другого ярусу і було враження, що команди грають прям на тарілочці перед нами.
Стадіон обігрівається!!! Під час перерви персонал "корегує" прогалини в полі!!!
 |
| Ото і все на шо вони спромоглися! |
Хоча таки вразили, але не приємно... Після другого голу "Дніпра" наші побігли до камер, котрі стояли неподалік від фан-сектору "ПСВ". І тут ці накурені довбні (пиво на стадіоні не продають, зате "аромат" трави накрив стадіон легким туманом) почали викидати на поле пластикові стакани, неетично жестикулювали і свистіти. Така поведінка продовжувалась вже до кінця матчу ;-( Бажання коли-небудь йти на домашні матчі "ПСВ" і вболівати за них в мене пропало моментально!
Погодьтесь, що не до порівняння з нашими гарячими хлопцями ;-)
Але одне ми знали напевне - цей вечір ми провели правильно. Буквально за кілька годин до матчу, наша викладачка з Technical Writing English повідала як зазвичай американські сім'ї проводять день Подяки (четвертий четвер листопада). Звісно, усі ми начуті про традиційну вечерю... Але виявляється опісля неї відбувається перегляд не святкових фільмів, а матчів (щоправда американського футболу ;-)).
Philips стадіон вміщає на тисячу "посадочних місць" більше, ніж львівська "Арена", котру мені досі не вдалось відвідати. Наступного року у Philips стадіону буде ювілей - 100 років! Аж не віриться, що вже тоді вболівальники так само збирались вечірком і тусили підтримувати улюблену команду.
Стадіон мене підкорив!:-) Ми отримали місця в другому ряді другого ярусу і було враження, що команди грають прям на тарілочці перед нами.
Стадіон обігрівається!!! Під час перерви персонал "корегує" прогалини в полі!!!
Про саму гру говорити не буду - з мене ще той коментатор. Одне скажу - Коноплянка рулить!!!! Ганяв як шалений, тільки той 10 номер ми і виділи! Отож, вечір був сповнений сюрпризами. Хочу ще!!! Але вже, певно, не на ігри "ПСВ".
Medvedyk
Вы молодцы, что пошли на матч. Вчера как раз сам по телеку смотрел и вспоминал, оо у меня же там знакомая живёт, а сегодня уже читаю твой пост)
ВідповістиВидалитиМерси, стараемся ;-)
ВідповістиВидалити