Лангедок - Le temps perdu ne se rattrape jamais...

Втраченого часу не повернеш...

Отож, відвідавши must-see Лангедоку - Carcassonne (http://poljusy.blogspot.nl/2013/08/carcassonne.html), щоб згодом не горювати, ми вирішили провести добу в провінції якомога яскравіше!

Спершу зазирнули до Нарбонн.

Нічим особливим, окрім історичних фактів про першу римську колонію і наявність каналу, котрий з'єднює Атлантичний океан та Середземне море, Нарбонн пишатись не може. Як на мене...

Коло огляду зовсім невеличкого центру міста зайняло не більш, аніж пів години.

 Та отримавши свою порцію дощику, ми вирішили швиденько ретушуватись в напрямку моря.

Плануючи поїздку, ми з Даною мріяли саме про сонце та смачну їжу. Смаколиками нас Лангедок не обділив,

Мій обожнюваний Bouillabaisse

А от приймати сонячні ванни нам так і не довелось. Зате нам ніхто не заважав насолоджуватись краєвидами та відчуттям повної свободи!!! 

Дивно, що все ж таки найяскравішим спогадом поїздки є не морський краєвид, а картина узбіччя, що супроводжувало нас ось вже другий день.

І тепер воно супроводжувало нас до замку Puilaurens. Карта Лангедока всіяна замками. Але зі знимків їх вигляд мало чим відрізнявся від Львівського Високого Замку))) ггг І лішень Puilaurens виглядав свіжіше. 

Les apparences sont trompeuses... Ібо "Зовнішність - оманлива".

А в тім, в цьому замку себе можна почувати повноцінним господарем (щонайменше лордом або баронеттою ;-)). Хочеш - стіни оброняєш,

хочеш - по стелі лазиш,

а то й просто милуєшся краєвидом зі своєї спочивальні!

І як таким почесним особам, опісля відвідин замку, було споглядати велогонки, як не з першого ряду? 

Спочатку ми здивувались (а особисто я - захвилювалась), коли дорожній патруль ввічливо попрохав нас спинити машину... Але за кілька хвиль ми вже насолоджувались массовим видовищем ;-)

Усе частіше ми практично не плануємо як саме проведемо час в подорожі... І щось таки в цьому є ;-)

Medvedyk