Найржачніше було добиратись з аеропорту до хостела. У водія або ж в автоматі в автобусі за злоті не можливо придбати квиток на проїзд - лише використовуючи польські платіжні картки, оскільки своєю голандською я теж розрахуватись не змогла. Тобто в нас, як й у футбольних вболівальників, що скоро потусять до Вроцлава на Євро 2012, іншого варіанту як просити аборигенів придбати їм квитки просто нема.
Дуже затишне містечко, з річкою, котра зазвичай є ледь не в кожному місті, з власним живописним острівцем та неповторною атмосферою, створенною маленькими та поважними мешканцями цього міста - гномиками!
Перше, що ми стріли на нашому шляху - отакий-от уявний підземний перехід:
В загальному, хоч було і холоднувато навіть в порівнянні з попереднім днем в Венеції, місто було сонячним і пазітівним ;-) Найбільше вразила центральна площа та острів Тумський, котрі насичені красивими будівлями та фонтанами:
А ось один з живописних місточків, що ведуть до острова:
А це вже на самому острові:
Але попереду нас очікував інший гон)))) Ми з малою стрічали новий тоді 2009 рік в Познані. І дорогою додому заїжджали також до Вроцлава. Враховуючи дату відвідин - січень місяць - було капец холодно і нам попросту було ліньки тусуватись містом. Тому все, що ми відшуковували - то файне місце на.... поїсти звісно ж! Я вже тоді ставала фанатом тої справи ;-) Тож, цілком випадково ми потрапили до грузинського ресторанчику. Ми були вражені цінами, порціями, смакотою та, чого правди таїти, офіціантами) хіхіхі
Вернемось до 2012 року - ми знову ж таки в післяобідній час обійшли всю центральну частину міста і зайшли до затишного ресторанчика... І тільки вже здійснивши замовлення нас осінило - то був той самий грузинський ресторанчик з наших спогадів! Щоправда, все змінилось.... але лише на краще;-)
За п'ять хвилин ситуація кардинально змінилась:
Опісля такої смакоти, нас з дівками "злегка накрило" і ми почали ганяти містом в пошуках гномиків. Всього їх у Вроцлаві 118 штук. Ми відшукали тільки 25 ;-( Гномики стали символами свободи після мирної акції протесту "парад гномів" проти комунізму. Під час цього параду у гномиків замість традиційних червоних ковпачків були помаранчеві :-)
Завершивши "гномиковий квест" ми тільки й говорили, що файно було б, якби у Львові встановили наприклад багато-багато маленьких левиків-різноробочих. Тому я була приємно здивована тим, що на день Львова почали встановливати півмерових Батяриків ;-) Зараз у Львові встановлено вже п'ять таких героїв - Батярик-митець, Батярик-енерджайзер, Батярик-домосід, Батярик-купідон та Батярик-фінансист.
Нотатки для подорожніх:
Ночували ми в "Friends Hostel", Ruska 49, Wroclaw (12 євро) - і мені там дуже сподобалось! І розташування в центрі міста, і чистота, і персонал. Одноразовий квиток на проїзд (придбаний як ми всі пам'ятаємо вже лише з допомогою місцевих) - 2,4 злотих - приблизно 6 грн. Рекомендую ресторан "Gruzinskie chaczapuri" (Wroclaw, Kielbasnicza 7a) - www.chaczapuri.pl - практично біля Ратуші, пообідати можна з м'ясцем та пивом від 50 грн. Атлічний глінтвейн (15 грн.) нам пощастило випити в одній з культурних пам'яток Вроцлава - двох маленьких будиночках 16 ст. Jas та Maldosia. Найдешевший маршрут добирання до Львова: 22:42 - поїзд Вроцлав-Перемишль (53 злотих), в Перемишлі вагон маршруток до 3 злотих до Медики, пішки переходите кордон, а там вже щопівгодини маршрутки на Львів (22 грн.).
Medvedyk
я свято вірю в те, що в будь-якому аеропорту є пункт і автомати обміну валют:)
ВідповістиВидалитита звісно що є... не шарю до чого ти ведеш:-)
ВідповістиВидалити