Шукати в цьому блозі

понеділок, 19 березня 2012 р.

Друге оновлене дихання



            Часто «сверблять» руки позайматися якоюсь творчість… Дяка долі, що подарувала донечку, тому є на кому експериментувати в плані дитячих модних тенденцій) Так як наслідувати нікого і ніщо не люблю, тому зазвичай щось сама придумую, або благо є інтернет-ресурси різних рукодільниць, то можна якусь ідею частково запозичити.
Весна на носі, тому захотілося сплести Владі нарядну, але теплу безрукавку. Хресна вислала доні гарні весняні коричневі чобітки, тому  над питанням кольору голову не ламала) Наступний крок – це похід на гуманітарку в останній день. «Чому?»,- спитаєте Ви. «Бо можна буквально за 1-2 гривні купити светр, плетений хорошими нитками», - відповім я (якби купляла на безрукавку нитки на базарі, то треба було би викласти 70-100 грн в залежності від якості). Далі светр перем, сушим і поремо. Розпорювання светра займає трохи часу, але так як зявився помічник (муж долучився до процесу творчості, так би мовити), то процес просувається досить швидко.
До речі, будучи на хенді, помітила цікаву людську рису чи то прояв… Якщо до людини, яка там знаходиться, хтось подзвонить, то вона відбріхується різними побрехеньками… Щось на шквалт: я на базарі, я в маршрутці, я ще на роботі… Тобто почути правду про місцезнаходження людини мені вдавалося надзвичайно рідко… Виходить, що людина стидається своїх дій, а по логіці – й самого себе… Дивний нюанс для мене. Що ж тут такого постидного? До речі в мене є знайома, в якої є магазин на Південному, то її дочка всі речі з магазину носить по 1-2 рази, а потім вони продаються як нові… Отакий абсурд!
Якось відійшла від теми… Тому повертаємося до безрукавки. Далі коротко: малюємо викройку (можна по тому светру, який зараз носиться) і починаємо плести.
   Отак починався процес… Кіт теж мені «помагає», клубок розмотує)

Далі плетуться всі частини, зшиваються і на верх придумала ще пришити хутро крілика (якісь залишки були вдома). В результаті отримала таке:
Гудзики і камінчики купляла в магазинчику в Ашані. Не знаю, як він називається, але це не просто магазинчик, це магазинчик-мрія! Як туди заходжу, то стільки ідей виникає… Але не хватає ще як мінімум 10 рук) Трохи в порівнянні з іншими може й дорогуватий (заплатила 21 грн), але за широкий асортимент все-таки надаю йому перевагу.  І рекомендую!

Отже, бюджет до 25 грн) Ну і 2 тижні роботи по вечорах. Але зате ексклюзив з додаванням материнської любові) І ще стара річ отримала нове дихання)



Luchik

Немає коментарів:

Дописати коментар