Шукати в цьому блозі

середу, 21 березня 2012 р.

Рига – «Наодинці із самою собою»...


Тут наші шляхи з дівками на жаль мусили розійтись: на день пізніше Катя з Ірою їхали в Ригу, згодом у Вільнюс, ну а там вже Катя – до бабусі в Білорусію, а я після чотирьох робочих буднів доганятиму Ірку в Барселоні (далі буде...)
Добиралась в Ригу тими самими Прибалтійськими перевезеннями за 3 євро... Щоправда була в Ризі ще засвітла. Отож, довелось кілька годин простирчати в аеропорті... Але в мене було ще півтора кілограми мандаринок, тож мені було що до роботи))) ггг
І я таки все рівно не всиділа і занадто рано вибралась до міста (надзвичайно мила тітонька-робітниця багажного відділення навіть пояснила як можна схалявити з картою і автобусом)))
Знов на мороз, нема з ким поговорити, кафешки на ранішню каву ще всі закриті.... Такі моменти певно б мали наводити на якісь роздуми, на зазирання в свою суть...
В мене такого не виникло... Чи то страшно... Чи просто я і так файно себе розумію, бо найчастіше у всьому дію імпульсивно, себто саме так як хочеться... Себто, щоб зрозуміти саму себе - тре просто пригадати свої вчинки...
Я жодного разу в житті до того не ходила сама в кафе\ресторан\бар навіть щоб випити просто кави. Тож Рига мені запамяталась більше не своєю архітектурою, а моїми відчуттями... То лише моє місто, котре я ні з ким не ділила...
Тинялась увесь день численними вузенькими вуличками, ювелірками (Рига – просто осередок виробів з бурштину, котрі я ніколи не любила; проте настільки велетенський вибір відтінків та оригінальних візерунків був, що колечко з зеленим бурштином мене тепер частенько потішає), вподобала собі будиночок з котами, ну а після обідання зеленим борщем взагалі відчула себе як вдома))) Найдивніше, що найнезугарнішою спорудою для себе визнала Ризький замок. Завше замки вражають чи то своєю оригінальності, чи то монументальністю, чи то суворістю, чи то загадковістю, а ризький..... я б навіть не вшарила, що то саме замок, якби то не було підписано)))
Ну і опісля попередніх країн, Латвія – це європейський рай лояльних цін. Тож, як на мене, її безперечно вартує відвідати за наявності шенгенки, проте обмеженості в коштах...

Medvedyk

2 коментарі: