Отож, на перевалі Colla della Rossa ми вшарили, що лажанулись з поворотом (http://poljusy.blogspot.com/2012/06/gran-paradiso.html). А все з причини того, що наш перевал виявився досі заваленим снігом (наш - той, що сніжною доріжкою проклавсь по правій стороні знимки)...
І, не маючи снаряги, голоси щодо його підкорення розділились. Тож, було порішано вернутись до кемпінгу. На щастя, щодо нас не застосував "штрафні санкції" відмінений готель з там того боку перевалу ;-)
Спускатись було куди веселіш - нарешті з'явилась можливість не лише під ноги дивитись, а й роззиратись довкола. А довкола - ... є слова, котрі б описали оту всю красу, але не надто цензурні :-р
І вже в котре мені заканало з погодою - усі прогнози віщували суцільні дощі, але нам доводилось думати лише про одне - як би то не обгоріти ;-)
Спускатись було куди веселіш - нарешті з'явилась можливість не лише під ноги дивитись, а й роззиратись довкола. А довкола - ... є слова, котрі б описали оту всю красу, але не надто цензурні :-р
А ще відновились наснага до щирих посмішок :-)))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
Але найбільше мені запам'яталась кількість гірських річок та струмочків - вони протікали кожною ущелиною!!!! Мені здається, що в Карпатах їх не так багацько.
І вже в котре мені заканало з погодою - усі прогнози віщували суцільні дощі, але нам доводилось думати лише про одне - як би то не обгоріти ;-)
Спустившись, гостинна хазяйка вже раніш згадуваного кемпінгу стріла нас якнайкращим чином: з пивцем і закусками) ггг Пиво тут в нормальних дозах, а не так як в Нідерландах по 0.33, а то й того менше. Та й кухня тут унікальна - не схожа ані на традиційну італійську, ані на альпійсько-французьку. Практично усе готується з додаванням сиру. Навіть не надто апетитна на вигляд рисова каша зі зплавленим сиром була смачнючою!!!!! Так само як і цвітна капуста. Ще одна новинка мого кулінарного досвіду - полента (Polenta) - традиційна страва з маїсового борошна. Смакувала її до купи з гострими ковбасками та шматочками ягнятини. І такого смачного вина, котре було виготовлене саме в цій долині, я ще ніколи не смакувала.
Наступний ранок ми почали з доїжджєння до нашого другого готелю (до котрого мали дійти ще через один перевал з пункту запланованої другої ночівлі). В цьому готелі також персонал відзначився радушністю - нам дозволили заселитись о 9-тій ранку, а не в 12, як це зазвичай робиться, ще й дозволили в трьохмісних номерах жити по-двоє. Той готель - ідеальний для ледачих - хто не хоче йти в гори, може насолоджуватись краєвидами прям з номера:
І після заселення ми вирушили на підкорення перевалу, з котрого планували спуститись лише сьогоднішнім вечором. Без наплічників hiking перетворився на прохолоджуючу прогулянку.
Цікавинки походу додало те, що останні кілометри до перевалу долати довелось буквально видираючись курумом - кам'яними потоками:
Було мега цікаво. Хоча, оскільки такий досвід отримувала вперше, страху теж пережила доволі - особливо коли тре було ставати на камінь-плитку, котра так і здавалось, зара стане серфом, а не нерухомою безпечною сходинкою. А ще мене навчили горлати "Камінь", як з під ніг щось уривалось ;-) Спочатку виходило або занадто тихо, або занадто пізно, або з недостатнім драматизмом в голосі.
Отаково, крок за кроком, ми дістались нашого перевалу Col Entrelor - 3002 м. Sula chima monte sono in harmonia kon il cozmo la natura (c).
Краєвиди... ммм.....
Дорогою назад почав порошити сніг, проте це не зіпсувало нашого настрою...
Кумедно вийшло: замість повноцінного проходу через два перевали в нас вийшли отакі собі дві радіалки. Але вихідні вдались на славу!!! І то ще не їхній кінець!!!
Подорожуючим: Наш маршрут вийшов наступним:
- приліт в Бергамо;
- автобус до залізничної станції Бергамо - 2 євро;
- поїзд до Аости - 19 євро і приблизно 5 годин в дорозі;
- автобус до Коньє - 2 євро;
- 4 км пішки до долини Valnontey;
- ночівка в кемпінгу - 13 євро;
- радіалка туди й назад до Colla della Rossa - більше 20 км;
- ночівка в кемпінгу Campeggio lo Stambecco - 13 євро;
- автобус до Аости - 2 євро;
- автобус до Rhemes Notre Dame - 2 євро;
- радіалка туди й назад до перевалу Col Entrelor;
- ніч в готелі "Grande Rousse" - 38 євро з вечерею та сніданком. Тою вечерею та сніданком цілу армію можна було нагодувати! Дуже смачно і багацько! Про персонал вже писала. В номерах є все, що тре, ще й атлічний краєвид.
Medvedyk
Немає коментарів:
Дописати коментар