Саме з цього міста розпочалось відкриття нами цікавинок Швейцарії. В перший же ж вечір я зауважила надзвичайну "європейськість" країни. Зустріти побратимів з інших континентів тут можна хіба що у вигляді туристів. Це спостереження не стосується лише Женеви, але про неї дещо згодом...
Цюріх став на кілька днів нашим "перевалочним" пунктом. Завдяки цьому ми змогли його облазити і ввечері, і за світу дня. Саме Цюрих мені більш до вподоби в вечірню пору.
Уся центральна частина міста поцяткована таємничими безлюдними вузесенькими провулками.
Єдиний мінус ночі - це неможливість насолодитись краєвидом Альп, що оточують Цюріхське озеро, і простягаються усього лишень в 30 кілометрах від міста:
Окрім цього краєвиду місто осінню здалось мені дещо вибляклим. Навіть набережна з собором Fraumunster та найстарішою церквою Св. Петра не справила на мене належного враження.
А, між тим, на останній - встановлений найбільший в Європі баштовий годинник. Одна годинникова стрілка довша аніж дві мене!!! ;-)))
Ще одна цікавинка прихована в передмісті Цюриха - Kilchberg... А саме, шоколадна фабрика Lindt. На жаль, нам закортіло відвідати її в неділю - а на тобі, вихідний! Але й так було на що погледіти. До нового року лишалось два місяці...
Ну як дійшли вже до десерту, то саме в Цюриху ми вперше зауважили в продажі Luxemburgerli, котрі виглядали абсолютно як французькі тістечка Macarons, а назва вочевидь натякає на Люксембурзьке походження. гиг Виявляється, що швейцарські солодощі дещо легші, і від того автоматично стають абсолютно іншим десертом :-)
І ще мене потішив монумент, по ходу, фінансисту, що читав "The wall street" ;-)
02-04.11.2012
Цюріх став на кілька днів нашим "перевалочним" пунктом. Завдяки цьому ми змогли його облазити і ввечері, і за світу дня. Саме Цюрих мені більш до вподоби в вечірню пору.
 |
| Позаду мене - один з основних соборів Цюриха - Grossmunster |
Уся центральна частина міста поцяткована таємничими безлюдними вузесенькими провулками.
Єдиний мінус ночі - це неможливість насолодитись краєвидом Альп, що оточують Цюріхське озеро, і простягаються усього лишень в 30 кілометрах від міста:
Окрім цього краєвиду місто осінню здалось мені дещо вибляклим. Навіть набережна з собором Fraumunster та найстарішою церквою Св. Петра не справила на мене належного враження.
А, між тим, на останній - встановлений найбільший в Європі баштовий годинник. Одна годинникова стрілка довша аніж дві мене!!! ;-)))
Ще одна цікавинка прихована в передмісті Цюриха - Kilchberg... А саме, шоколадна фабрика Lindt. На жаль, нам закортіло відвідати її в неділю - а на тобі, вихідний! Але й так було на що погледіти. До нового року лишалось два місяці...
Ну як дійшли вже до десерту, то саме в Цюриху ми вперше зауважили в продажі Luxemburgerli, котрі виглядали абсолютно як французькі тістечка Macarons, а назва вочевидь натякає на Люксембурзьке походження. гиг Виявляється, що швейцарські солодощі дещо легші, і від того автоматично стають абсолютно іншим десертом :-)
І ще мене потішив монумент, по ходу, фінансисту, що читав "The wall street" ;-)
Отож, щастя в Цюриху можна набратись повні майтки!
Мандрівникам:
О, до речі, в Цюриху ми жили в Ібіс готелі і від аеропорту була безкоштовна розвозка не лише в наш готель, але й в інші. Жодних бронювань водій не перевіряв... Мені здається, що за необхідності, можна скористатись будь-якою з них ;-)
Medvedyk
Немає коментарів:
Дописати коментар